€681 млн пішли великим мережам: хто насправді виграв від зниження ПДВ у гостьовому секторі

Коли уряд анонсував зниження ПДВ для гостьового сектору, воно мало надати ковток повітря ресторанам, пабам і готелям після складних років. Але тепер з’являються питання про ефективність цієї міри: пакет на €681 млн, схоже, більше вигідний великим мережам, ніж малому бізнесу, для якого підтримка була потрібна найбільше.

Однією з причин є спосіб, у який працює податкове зниження: коли ставка застосовується до всіх, виграють ті, хто має більші обороти. Великі мережі з щільною мережею закладів, сильними брендами та розвиненими системами бронювання швидше залучать клієнтів і легше перетворять податкову перевагу на додатковий дохід. Натомість невеликі кав’ярні, пабі чи сімейні ресторани часто не мають резервів, щоби витримати сезонні коливання попиту, тому зниження ПДВ для них може бути менш помітним.

До того ж, статистика показує, що інсолвенції в секторі знижуються — отже й ринок відновлюється. Це підсилює аргумент критиків: якщо частина індустрії вже стоїть на ногах, чи є сенс витрачати значну суму на загальну пільгу замість адресних заходів? Опоненти політики пропонують спрямувати ресурси на цільову допомогу — прямі гранти для найуразливіших закладів, підтримку орендних платежів, субсидії на модернізацію чи групові маркетингові ініціативи для регіональних підприємств.

У політичних і галузевих колах триває дискусія про те, як зробити держпідтримку більш справедливою та ефективною. Уряд наполягає на тому, що зниження ПДВ швидко стимулює попит і допомагає збереженню робочих місць, тоді як критики вимагають перегляду підходу й більш цілеспрямованих інструментів. Перед наступним бюджетним циклом це питання навряд чи вщухне: держава має обирати між швидкою загальною підтримкою і довгостроковими адресними програмами для відновлення сектору.