У Galway родина два роки живе в B&B: діти в стресі, а міськрада не бачить «тривалого» медичного стану

Родина з Galway, яка вже понад два роки мешкає в екстреному житлі типу B&B, розповіла RTÉ News про жорсткі умови, що руйнують їхнє життя. Мати, яка побажала залишитися анонімною, потрапила в притулок, будучи вагітною другим сином; тепер малюк — дитина ясельного віку — ніколи не жила поза системою екстреного житла. Через умови вона не може працювати й перебуває на лікарняному через стрес.

Сім’я ділить одну кімнату з іншими родинами, має спільну кухню і вітальню, але через правила й відсутність приватності практично весь час проводить у своїй кімнаті. Мати каже, що в них заборонено приймати гостей, а середовище «непридатне для виховання маленьких дітей». Через це в старшого сина виникли «значні поведінкові та емоційні труднощі»: нічні жахи, проблеми зі сном і загальне підвищене збудження, що впливає й на молодшого брата.

Медична команда, яка оцінювала стан хлопця, у формі HMD (Housing/Medical Disability) прямо вказала на потребу в трикімнатному житлі, аргументуючи це впливом умов проживання на психічне здоров’я дітей. У поданих до Galway City Council документах діти описані як «дуже засмучені», а в одному з записів за березень ідеться: «Сім’я ділить одну спальню. Вони у B&B два роки. Він страждає на нічні жахи та має труднощі із засинанням. Тривалий стан. Симптоми погіршилися після травмуючого інциденту у B&B. Порушення сну впливає на нього та його брата». Проте міська рада визнала, що «нічні жахи» не підпадають під визначення «тривалого медичного стану». Речник ради повідомив RTÉ News, що вони серйозно ставляться до інформації з HMD‑форм.

Ситуація в Galway — на тлі національної проблеми: у квітні по всій Ireland 5,604 дітей опинилися в екстреному житлі. Хоча в Galway за останні три роки відбулося невелике покращення — із 240 дітей у квітні 2024 року до 204 у квітні цього року — місцеві політики попереджають, що це не відображає масштабу прихованого бездомства. Simon Communities Ireland зауважили зниження числа людей у західному регіоні на 48 осіб у квітні і намагаються з’ясувати причини цього зміщення.

Депутатка Sinn Féin Mairéad Farrell каже, що ситуація в місті «досягла критичної точки» — у її приймальню щотижня приходять люди, яких ось‑ось виженуть з дому або які вже опинилися без житла. Вона звинувачує урядові політики, зокрема tenant in situ і нові правила оренди, у посиленні проблеми. Fianna Fáil TD John Connolly визнає, що Galway City Council робить усе можливе, але попит на соціальне житло перевищує пропозицію, тому сім’ї змушені довго чекати на підходящі квартири.

У відповідь Department of Housing підкреслило, що його роль — створення національної політики, законодавчої бази й фінансової підтримки, а статутна відповідальність за притулки лежить на місцевих житлових органах. Водночас у плані дій з житла передбачена низка заходів для подолання бездомства, а також окрема Child and Family Homelessness Action Plan, яка має скоротити час перебування дітей у екстреному житлі. COPE, організація, відповідальна за придбання екстреного житла в Galway, не відповіла на запит RTÉ News.

Експерти й місцеві політики погоджуються, що навіть незначне скорочення числа дітей у статистиці не можна вважати перемогою, поки сім’ї продовжують жити роками у невідповідних умовах, а вплив на дітей — особливо на немовлят і дошкільнят — залишається серйозним. Історія цієї родини наочно показує, наскільки тісно пов’язані брак доступного житла, бюрократія й наслідки для психічного здоров’я дітей.