У центрі Dublin банди й безхатьки риються в урнах за пляшками Re-turn — прибирання обійшлося місту в €500,000

Дублінські підприємці та муніципалітети б’ють на сполох: у центрі міста дедалі частіше бачать людей, які обшукують урни в пошуках пляшок і бляшанок, щоб здати їх у рамках Deposit Return Scheme (Re‑turn). Dublin City Council підрахувала, що тільки минулого року прибирання наслідків таких пошуків коштувало приблизно €500,000.

Журналісти RTÉ протягом кількох годин спостерігали за цим явищем у центрі міста. Серед людей, які риються в смітниках, — і безхатькі, і ті, хто живе у вразливому становищі, і, за словами бізнесів, організовані групи. Один із тих, хто шукає пляшки, — Nerijus Bogucianskas, який живе на вулиці та бореться з алкогольною залежністю. Він каже, що працює в рамках CE scheme, але коли тижневі виплати закінчуються, змушений шукати банки й пляшки: «Краще так, ніж просити. Мені соромно, я ховаюся під капюшоном і окулярами. Але інакше — нема вибору, бо бракує п’яти євро». За його словами, за кілька годин ранкового пошуку вдалося набрати лише близько €4.

У Dublin City Council стверджують, що проблема вже виходить за межі дрібного збирання: працівникам доводиться присвячувати близько трьох із 24 годин циклу прибирання тому, що вони називають «bin interference», тобто витягуванню сміття й розкиданню побутових відходів. Robert Edwards, Waste Management Inspector міської ради, зазначає, що починалося все з маленьких вуличних урн, а тепер проблема дісталася і великих комерційних wheelie bins: «Раніше ці урни обслуговували двічі на день, тепер мусимо ходити по годині, бо пакети витягують, баки перекидають. Деякі люди знають графік вивезення краще, ніж ми». За його словами, найбільш інтенсивні пошуки відбуваються на вихідних, особливо в південній частині центру.

Підприємці теж фіксують ключові ознаки організації. Martin Harte, CEO Temple Bar Company, розповідає, що спостерігав групи людей із «ключами», які цілеспрямовано відкривають кілька урн підряд і роблять це швидко й злагоджено: «Вони приходять у групах, знають, що роблять — очевидно, є організований елемент». Він додає, що великі події й масові заходи, особливо ті, що збирають сім’ї з дітьми, дають значний приплив одноразових пляшок і бляшанок до смітників.

Ciaran Foley, CEO Re‑turn, визнає, що проблему очікували: «Ми були 20-ою схемою в Європі, і подібні складнощі були в інших великих містах». Re‑turn проводить дослідження поведінки людей і сподівається, що з часом ситуація покращиться — за його словами, нині по Дубліну встановлено понад 2,800 reverse vending machines, і в п’ятихвилинній прогулянці від місця стурбованості їх щонайменше п’ять. Більшість машин мають опцію пожертвування грошей на благодійність, тож якщо ніхто не встигає отримати ваучер чи гроші — можна просто натиснути кнопку «donate».

Bin Surrounds — спеціальні полиці біля урн, куди можна ставити пляшки й бляшанки — наразі працюють у пілотному режимі (приблизно 130 по всьому Dublin), і в деяких місцях їх дійсно прибрали через те, що вони збирали більше звичайного сміття, ніж перероблюваних відходів. Foley каже, що якщо вдасться поширити просвітницьку роботу й зрозуміти «гарячі точки», то кількість проблемних випадків можна зменшити, співпрацюючи з місцевою владою.

Поки що Dublin City Council не просила Re‑turn долучатися до оплати прибирання, але обидві сторони заявляють про намір працювати разом, щоб розробити практичні рішення: від розширення інфраструктури для повернення тари до цілеспрямованих заходів у районах із найбільшими проблемами. Deposit Return Scheme запроваджувався для підвищення рівня переробки, проте два роки після старту його побічні ефекти продовжують створювати логістичні та соціальні виклики для міста.