Пара з Kerry виховувала 30 дітей: «Кожній дитині — своя відповідь»

Пара з Kerry, яка протягом багатьох років приймала у свою родину дітей у форматі foster care, розповіла свою історію та дала поради тим, хто роздумує про опіку. За їхніми словами, за цей час у них побували близько 30 дітей — від немовлят до підлітків — і кожен випадок вимагав індивідуального підходу. «Для кожної дитини є своя відповідь», — кажуть вони, підкреслюючи, що жодні універсальні рецепти тут не працюють.

Подружжя розповідає, що до цього їх підштовхнули бажання допомогти та розуміння потреб дітей, які опинилися в кризовій ситуації. Вони брали на тимчасову опіку і цілі братські чи сестринські групи, і окремих дітей, іноді на кілька тижнів, іноді на роки. Найважливішим у їхній роботі вони називають послідовність, терпіння й готовність навчатися: багато справ вирішуються через просте щоденне будування довіри, а не через рішучі рішення.

Як розповіли опікуни, робота з дітьми часто супроводжується складнощами — наслідки травм, проблеми в поведінці, необхідність співпраці з біологічними родинами та соціальними службами. Водночас вони наголошують на значенні підтримки від Tusla, місцевих служб та спільноти: навчальні курси, психологічна допомога для сім’ї та дітей, а також фінансова підтримка і можливість respite care допомагають уникнути вигорання. Подружжя радить усім, хто бажає спробувати foster care, не боятися звертатися за допомогою і чесно говорити про свої обмеження.

На тлі їхньої історії представники благодійних організацій і Tusla регулярно звертаються до громадськості з проханням розглянути можливість стати прийомними батьками. У країні досі відчувається нестача сімей для тимчасової та довгострокової опіки, а потреба особливо гостра для родин, готових працювати з підлітками та збереженням зв’язків у братських групах. Для українців в Ireland, які цікавляться темою, актуально знати, що мовна та культурна підтримка може стати перевагою — допомога у школі, збереження мови й культурних традицій часто полегшують інтеграцію дитини.

Подружжя з Kerry закликає не чекати «ідеального моменту»: якщо є бажання і готовність вчитися, то можна змінити чиєсь життя на краще. За додатковою інформацією вони радять звертатися до Tusla або місцевих організацій, які працюють із прийомними сім’ями, а також до спільнот, що підтримують батьків у цій справі.