Від Kuršėnai до Drogheda: як Ireland зробила Monika привітнішою
Monika Stankeviciute (36) переїхала до Ireland у 2016 році з рідної Литви і каже, що життя тут зробило її більш відкритою та привітною. «Литовці більш негативні, порівняно з ірландцями», — пояснює вона. «Ірландці дружні, вони усміхаються, навіть незнайомій людині скажуть good morning або hello». Натомість у Литві, говорить Monika, побутує прислів’я «Neighbours are enemies» — коли щось хороше трапляється з кимось, сусіди можуть позаздрити.
Monika виросла в місті Kuršėnai на північному заході Литви. У віці восьми років її мама поїхала до Ireland на роботу, і дівчину виховували дідусь та бабуся. «Я їздила в Ireland щоліта під час канікул, але не думала, що колись переїду жити», — пригадує вона. Після школи Monika вступила на будівельну інженерію в місцевому університеті, але кинула навчання після першого року — за словами викладача, вона «не стане інженером», а працюватиме на будмайданчику, і навіть за ту плату, яку платили б за навчання, вона вважала це невигідним.
Після розриву з тодішнім хлопцем Monika переїхала до Sweden, де працювала на шведську будівельну фірму, але серед колег оточувала її переважно литовська громада, тож вивчити шведську вона не встигла — це її шкодує. Англійську ж вона опанувала ще в школі і це допомогло їй у подальшому. Через кілька років, повернувшись до Литви після розлучення, вона прийняла пропозицію матері приїхати до Dublin: «Мама сказала, що знайшла мені роботу cleaning operative, тож приїжджай швидко». Перші місяці в Ireland були важкими — тут інша погода, інший ритм життя, і життя під одним дахом з мамою після майже двадцятирічної розлуки давалося важко: «Де ти йдеш? Що ти робиш?» — постійно питала мама.
З часом Monika втямила, що їй доведеться трохи змінити манеру спілкування. «Я завжди була прямолінійною, як серед литовців, і хтось пожартував, що не варто хвилюватися через мою прямоту. Я задумалася: можливо, треба трохи пом’якшити стиль, бо люди можуть сприймати це як грубість». Вона описує себе як інтровертку: не любить вечірок, цінує вільні вихідні для себе. Декілька років тому Monika познайомилася онлайн з чоловіком родом із Mauritius і переїхала до нього в Drogheda, Co Louth — місто, яке їй подобається більше за Dublin, бо там тихіше та є все необхідне. Водночас вона щодня їздить у Dublin на роботу — працює site manager для ABM Ireland, комерційної клінінгової компанії.
Що далі — Monika не до кінця вирішила. Її хлопець хотів би, щоб вони переїхали в Mauritius, куди вона двічі їздила з ним у відпустку. «На відпочинку все інакше, але чи змогла б я там працювати — не впевнена», — каже вона. Якщо ж вони залишаться, Monika сподівається зібрати гроші на власний будинок у Drogheda. І додає, що, попри всі зміни, Ireland дала їй більше посмішок і трохи іншого світосприйняття.
Редакція хоче почути історії інших людей, які переїхали до Ireland за останні 10 років. Щоб поділитися своїм досвідом, напишіть на [email protected] або надішліть два рядки про себе через форму на сайті.
Джерело
Irish Times ↗‘I was visiting Ireland every summer during the school holidays but I never really thought about moving there’
Цю статтю перекладено автоматично штучним інтелектом.








