Порожні будинки мають перестати бути нормою — пора для 'Use it or lose it' у питаннях житла

Із житловою кризою, яка триває в Ireland, дискусія більше не може обмежуватися лише податками на власників чи емоційними закликами до совісті. Ідея «Use it or lose it» — коли власник повинен або почати використовувати свою нерухомість, або втратити її на користь тих, хто її відбудує й заселить — набуває дедалі більшої ваги й має стати частиною набору інструментів влади.

Порівняння з сильним кроком, яким став smoking ban, тут доречне: той закон змінив соціальні норми не тому, що хтось побільшив податки на тютюн, а тому, що держава ввела однозначну заборону й дала чіткий сигнал про те, що поведінка більше не прийнятна. Аналогічно, держава може й повинна перестати толерувати довготривале пустування будинків і земель у містах, особливо в Dublin, Cork чи Galway, де дефіцит доступного житла найбільш відчутний.

Що може означати «Use it or lose it» на практиці? Це не лише підвищені штрафи для власників порожніх об’єктів. Це чіткі дедлайни для початку робіт, більш дієві механізми примусової викупу (compulsory purchase), посилення vacant site levy, скорочення можливостей для «land banking» і прискорення отримання дозволів тим, хто дійсно готовий будувати. Також потрібні гарантії, що такі об’єкти підуть на соціальне або доступне житло, а не лише на чергові дорогі апартаменти для інвесторів.

Без політичної волі цього замало. Впровадження подібної політики потребуватиме чіткого законодавства, ресурсів для місцевих рад і прозорих критеріїв — хто вважається «непрацюючим» власником, які строки й які винятки для складних випадків. Проте історія показує: коли держава діє рішуче і встановлює нові норми, суспільство швидко адаптується. Для жителів Ireland, у тому числі української громади, це шанс на збільшення пропозиції житла і зниження тиску на оренду. Саме тому «Use it or lose it» заслуговує на серйозну дискусію та швидке втілення в політику — більше, ніж ще один «sin tax» без реальних наслідків для порушників.