Чому Україна б’є по Wildberries — як удари по складах підривають економіку РФ

Wildberries — імперія онлайн‑торгівлі, про яку в західних медіа знають небагато, але яка займає близько третини російського e‑commerce. Заснована в 2004 році Tatyana Kim, компанія розрослася до оцінки понад €7 млрд, а сама засновниця вважається однією з найбагатших людей у Росії. Асортимент Wildberries — від одягу та меблів до гаджетів — нагадує Amazon, але сайт також продає товари, що цікаві арміям: комерційні квадрокоптери, прилади нічного бачення й бронежилети.

З 18 липня цього року українські атаки дронами по складах Wildberries у великій мірі підвищили увагу до цієї компанії. За даними Reuters та інших джерел, щонайменше 20 складів на півдні й заході Росії були пошкоджені або знищені, спричинивши пожежі й великі втрати товарів. Аналіз супутникових знімків показав пошкодження щонайменше 1,18 млн кв. м складських площ — це близько п’ятої частини всієї логістичної потужності Wildberries. У двох випадках загинули вісім осіб, ще повідомляють про тіла у результаті інших ударів.

Київ пояснює ці удари просто: Wildberries стала одним із каналів постачання санкційних компонентів і критичних елементів для виробництва безпілотників та іншої військової техніки. Навіть пошуковий запит на DJI Mavic 3 показує, що такі дрони можна знайти в продажі на платформі за приблизно €2,500. «Мета — перекрити російським бізнесам і державі доступ до санкційних товарів, що ще просочуються через ці e‑commerce мережі», — каже Oleksandr Kraiev з Ukrainian Prism. За його словами, удари мають давити на економіку РФ і робити продовження військових операцій економічно недоцільними, штовхаючи росіян до переговорів.

Представники Wildberries і сама Tatyana Kim назвали атаки «актами тероризму», Кремль говорить про навмисне ураження цивільної економіки, а в Києві нагадують про те, що російські війська роками бомблять українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури. Оцінки збитків від аналітиків у Росії, які цитує Forbes Russia, коливаються від €2.2 млрд до €3 млрд для продавців, що працювали через Wildberries. Крім прямих втрат від знищених товарів і пошкоджених складів, удар по репутації й зростання затримок у доставці також штовхають покупців до конкурентів.

Економічний ефект атак зазвичай зіставляють із собівартістю самої операції: один із головних українських довготривалих дронів, FP‑1, коштує в межах €60,000 за одиницю. Це робить удари по великих логістичних об’єктах високоефективним способом завдати непрямої шкоди російській економіці. У поєднанні з ударами по нафтосховищах і НПЗ, які Київ активізував з травня, стратегія спрямована на зменшення експортних доходів та створення внутрішнього тиску у РФ.

За словами експертів, успіх такої тактики — це і результат роботи SBU, й розширення виробництва дальніх ударних безпілотників, про що давно говорив колишній міністр оборони Mykhailo Fedorov. Хоч він був звільнений наприкінці липня після конфлікту з керівництвом збройних сил, курс на розвиток ударних можливостей залишається. Окремі повідомлення свідчать, що Україна й США обговорювали можливість повітряного режиму припинення вогню як крок до відновлення переговорів. Київ, схоже, ставить на те, що економічний тиск зробить таку пропозицію більш привабливою для Москви.

Удар по Wildberries змушує війну «входити» в побут звичайних росіян: затримки посилок, порожні полиці й черги за бензином після атак на нафтосховища — усе це підвищує невдоволення. Але головна мета Києва — не помститися покупцям, а створити важелі впливу в майбутніх переговорах. Чи вдасться цей підхід і чи матиме він довгостроковий ефект на хід війни — залежить і від стійкості російської економіки, і від здатності України підтримувати ці удари в час і ресурсах, які їй доступні.