Удар вглиб Росії: як Україна перейшла в нову фазу війни

Поки ракетні удари тривають по всій території Ukraine, усе частіше з'являються повідомлення про атаки вже далеко вглиб Russia — по паливних базах, складах боєприпасів і військовій інфраструктурі. Цей спектр ударів змінює картину бойових дій: замість лише оборони на кордоні багато речей тепер роблять ставку на послаблення тилів супротивника.

За даними останніх репортажів, мета таких операцій — ускладнити логістику російської армії: вивести з ладу заправні пункти, де формуються ешелони з пальним, зруйнувати вузлові залізничні станції, пошкодити склади боєприпасів і ремонтні бази. Це не завжди означає масовані удари по великих містах у Russia, але навіть точкові атаки на критичну інфраструктуру можуть змусити ворога перенаправляти ресурси і змінювати маршрути постачання.

Чи означає це, що Volodymyr Zelenskyy «перехопив ініціативу» і війна наближається до завершення? Фахівці кажуть, що стратегічна ініціатива — поняття багатошарове. Тактика ударів по тилах дійсно може змінити оперативний темп і створити вигідні умови для контрнаступів, проте для остаточного перелому потрібні більш сталі тактичні успіхи на фронті, постійні поставки озброєнь і політичний тиск на керівництво Russia.

Ризики ескалації теж залишаються. Ударна політика супроводжується небезпекою відповідей і розширенням прямих атак на нові цілі з боку супротивника, а також політичними наслідками всередині обох країн. Західна підтримка залишається чинником, який визначатиме тривалість і результат кампанії — без стабільних постачань дальньої дії й розвідданих ефективність ударів у глибину буде обмежена.

Отже, удари по інфраструктурі всередині Russia свідчать про зміну підходів на полі бою і про прагнення України впливати не лише на фронт, але й на ланцюги постачань ворога. Чи стане це переломом — поки що питання політичної волі, ресурсів і часу. Детальніше про цю тему — у програмі RTÉ Prime Time та її матеріалах.