Приховане безхатченство: у Dublin і Cork зростає число людей без даху, показав новий підрахунок

Два звіти від Focus Ireland дають одне з найясніших уявлень про масштаби та природу безхатченства у двох найбільших містах Ireland — Dublin і Cork. Дослідження стало частиною European Homelessness Count, великого проєкту за підтримки ЄС, у якому брали участь 35 європейських міст. Irish-складову проєкту координувала Focus Ireland за підтримки Trinity College Dublin у співпраці з Cork City Council та Dublin City Council.

Дослідження користується шістьма категоріями ETHOS Light, щоб стандартизувати підрахунок і показати не тільки людей, які сплять просто неба, а й тих, хто мешкає в тимчасових, невідповідних або нестабільних умовах. За підрахунком у 2025 році в Dublin в межах категорій ETHOS Light 1–3 було зафіксовано 8,510 дорослих, які переживають безхатченство — це на 11.3% більше, ніж у 2024 (7,647). У Cork кількість зросла з 544 до 692 — плюс 27.2% за рік.

Особливу увагу приділили так званому «прихованому безхатченству» (ETHOS Light категорії 4–6): це люди, які невдовзі виписуються з установ і не мають куди іти, мешканці неконвенційного житла, або ті, хто користується денними сервісами для бездомних, але ночує у родичів чи друзів. Хоча ці дані автори називають експериментальними і не стверджують, що охопили всіх у таких обставинах, у Dublin виявили 1,249 дорослих у цих групах.

Одна з ключових висновків — загальний рівень безхатченства в Dublin і Cork серед найвищих серед 35 міст-учасниць (Dublin — друге місце, Cork — шосте), водночас обидва міста мають відносно низьку частку людей, змушених спати просто неба. У 2025 році у Dublin підрахували 190 дорослих у публічному просторі проти 8,320 у притулках або тимчасовому житлі; у Cork — 36 у публічному просторі проти 640 у притулках/тимчасовому житлі. Дослідники попереджають про обмеження порівняння таких даних між різними містами.

Ще один позитив — у обох містах відносно мало людей старше 65 серед безхатченних, що автори вітають як добрий знак. Що стосується громадян не-Irish, їхня частка у Dublin і Cork лежить у середньому діапазоні в порівнянні з іншими містами, тоді як у багатьох країн Центральної й Східної Європи цей показник суттєво вищий.

Mike Allen, директор з адвокації Focus Ireland, звернув увагу, що дискусія про безхатченство часто зосереджена лише на щомісячних цифрах для екстреного житла або на тому, що видно на вулицях. «Ці звіти показують: безхатченство ширше, складніше і глибше вкорінене, ніж багато хто уявляє, — каже він. — Якщо ми розуміємо, як люди переходять від невидимих форм безхатченства до екстреного житла і назад, ми краще зможемо запобігати безхатченству, зменшувати його і врешті-решт вирішувати цю проблему».