Називали «negative virus» — працівнику присудили понад €40,000 після скарги через камери спостереження

Працівник на ім’я Norbert Batho отримав понад €40,000 компенсації після того, як йому скоротили робочі години після скарги на встановлені на підприємстві камери відеоспостереження. Batho стверджував, що система була змонтована «без правової підстави» відповідно до закону про захист даних, і після розгляду справа завершилася його виграшем.

За словами працівника, після того як він висловив занепокоєння щодо використання CCTV, у відношенні до нього відбулися репресії — йому скоротили кількість годин, а колеги або керівництво почали називати його «negative virus». Це стало однією з причин звернення до відповідних інстанцій із поданням скарги про порушення прав на приватність і неправомірне використання відеоспостереження.

Трибунал встановив, що розгорнута система спостереження не мала належної законної підстави згідно з вимогами закону про захист даних і принципами GDPR: роботодавець не довів необхідності, пропорційності та прозорості збору й обробки таких даних. У підсумку Norbert Batho отримав грошову компенсацію за втрату заробітку та моральну шкоду, спричинену діями роботодавця.

Ця справа наголошує на тому, що використання CCTV на робочих місцях вимагає ретельного обґрунтування. Роботодавці мають проводити оцінку впливу на захист даних, інформувати працівників про мету й підстави відеоспостереження та шукати менш інвазивні альтернативи. Працівникам, які відчувають порушення своїх прав, радять звертатися по юридичну допомогу, а також до регуляторів у сфері захисту даних або профспілок, аби захистити свої інтереси.

Епізод також підкреслює загальні тенденції: суди та трибунали все частіше стають на бік працівників у спорах про приватність і обробку персональних даних, тож компаніям варто оновити політики та процедури, щоб уникнути подібних позовів і значних виплат у майбутньому.