Royal College of Physicians визнав, що звільнення було несправедливим

Оновлено / Пʼятниця, 15 травня 2026 11:04 — Жінка з трьома дітьми, яка працювала адміністратором у Royal College of Physicians of Ireland, домоглася визнання того, що її звільнення було несправедливим. Скарга за Законом про несправедливі звільнення (Unfair Dismissals Act 1977) була розглянута на слуханні в Workplace Relations Commission.

Monsurat Balogun, співкоординаторка проєктів, розповіла, що після звільнення в березні 2025 року вона понад рік була залишена без роботи і змушена була пояснювати дітям, чому мусить забирати їх з гуртків після школи, бо «я не могла за це заплатити». На слуханні в WRC з’ясувалося, що їй було надано місячне повідомлення і звільнено з посади з зарплатнею €36,000 на рік за звинуваченням у «грубому порушенні дисципліни», проте деталі цього звинувачення на слуханні не розкривалися — розгляд обмежувався питанням компенсації, оскільки поважна інституція фактично визнала неправильність процедури.

Адвокат відповідача Jason Murray BL повідомив трибуналу, що Royal College of Physicians of Ireland отримала юридичну консультацію щодо своїх процедур і вирішила «визнати несправедливість звільнення». Adjudication officer Penelope McGrath зауважила, що загалом ситуація виглядала так: «Був проблемний випадок на робочому місці, працівницю визнали винною й звільнили, але роботодавець тепер визнає, що це було несправедливе звільнення». Через це, за словами McGrath, важливо врахувати вплив цього рішення на заявницю при визначенні компенсації.

За свідченнями Ms Balogun, вона дізналася про звільнення, коли її компʼютер показав «системну помилку» і її негайно відключили від корпоративних систем; лише тоді вона виявила лист зі звільненням у персональній електронній пошті. Їй надали пʼятиденний термін на апеляцію до Chief Executive Audrey Houlihan, але через блокування доступу до систем вона не змогла отримати потрібну інформацію для внутрішнього оскарження. «Я була в шоці, я не могла бути собою... Миттєво мене всі відрізали, ніхто не розмовляв зі мною», — сказала вона.

Ms Balogun також заявила, що на відміну від інших звільнених колег, керівництво RCPI «включило в копію всіх» в електронному листі, повідомивши інститут про те, що вона вже не працівниця. Через досвід звільнення їй довелося змінити спеціалізацію в карʼєрі — вона пройшла підготовку, щоб повернутися до роботи як healthcare assistant і розраховувала знайти посаду з оплатою приблизно €25,000–€30,000 на рік. Водночас пошуки роботи в адміністративній сфері між липнем і вереснем 2025 року виявилися ускладненими, зокрема через відсутність рекомендації від колишнього роботодавця.

Адвокат відповідача, пославшись на положення Unfair Dismissals Act, стверджував, що Ms Balogun не виконала своїх обовʼязків щодо пошуку нової роботи після звільнення, тому будь-яка компенсація має бути обмежена чотирма тижнями заробітної плати. Представник відповідача, який діяв за інструкцією Jennifer Cashman з RDJ Solicitors, наполягав на зменшеному розмірі відшкодування. У відповідь заявниця наголосила, що просити рекомендацію у HR після несправедливого звільнення було для неї непросто: «Хто мені дасть рекомендацію?» — заявила вона.

Слухання в Workplace Relations Commission наразі стосувалося лише визнання неправомірності процедури і визначення справедливої компенсації. У разі подальших рішень трибуналу або врегулювання сторін журналісти отримають додаткові деталі щодо розміру можливого відшкодування та його обґрунтування.